НовиниНовини Ізмаїльского районуСоціальна допомога

Ізмаїльські судноремонтники виготовили купол для Свято-Костянтино-Єленинського ізмаїльського чоловічого монастиря

Ізмаїльський судноремонтний завод, Свято-Константино-Еленинский монастырь, Свято-Костянтино-Єленінський монастир, Измаил, Ізмаїл, купол,Измаильский судоремонтный завод,

Свято-Костянтино-Єленинський монастир – особливо шанована святиня нашого регіону.

Ізмаїльський судноремонтний завод, Свято-Константино-Еленинский монастырь, Свято-Костянтино-Єленінський монастир, Измаил, Ізмаїл, купол,Измаильский судоремонтный завод,

Старожили знають, що він стоїть на місці згорілої дерев’яної церкви на честь святого рівноапостольного князя Володимира, колишнього архієрейського обійстя Нижньодунайської єпархії. Рішення про будівництво кам’яного храму було прийнято у 1930 році. Через п’ять років на кошти єпископії, пожертвування населення і (коли закінчилися всі кошти) позики у румунському банку побудували церкву за проектом архітектора Улинича – кам’яний тріконх в неорумунському стилі (Ізмаїл в цей час входив до складу Румунського королівства).

Великий внесок у будівництво храму вніс єпископ Ізмаїльський Діонісій.

У 1936 році храм освятили на честь святих рівноапостольних царів Костянтина і Олени, а вже у 1962-му закрили, церковне начиння та ікони передали на зберігання в різні храми (наприклад, храмова чудотворна ікона Божої Матері «Благоуханний колір» до 2004 року зберігалася в Болградському Спасо-Преображенському соборі), а в храмі відкрили музей атеїзму, який працював 30 років.

Розповідають, що за часів атеїзму в храмі відбувалися чудеса.

Із вуст в уста передавали історію з хрестом: коли храм закривали і знімали хрести, то з вівтаря і з купола їх зірвали, а з дзвіниці не змогли навіть трактором: за свідченнями очевидців, Господь явив Ангела, що утримав хрест своєю десницею, який і сьогодні вінчає дзвіницю.

Розповідають і про чудо, яке відноситься до середини 50-х років минулого століття.

За свідченням і зі слів протоієрея Михайла, корінного жителя Ізмаїла, «якось рано вранці робітники проходили повз церкву. Побачивши світло в храмі та прочинені двері, увійшли всередину і побачили, що служить один лише священик без хору, диякона та прихожан, і вони запитали з насмішкою: «Хто вам тут співає»? «Мені співають Ангели» – відповів архімандрит Сергій (Химич), людина, яка дивним чином прийшла на служіння Богу під час другої світової війни. В оточенні, під шквальним вогнем він попросив у Цариці Небесної зберегти йому життя і обіцяв стати ченцем. Милістю Божою і заступництвом Богородиці смерть його минула, а після війни в монастир Св. Костянтина і Олени увійшов чернець Сергій, груди якого були завішані бойовими нагородами.

…У 1992 році 9 лютого храм знову відкрився – і задзвонив єдиний збережений дзвін, який і зберігся лише тому, що його не змогли зняти.

В 2001 році з благословення митрополита Одеського та Ізмаїльського був відкритий чоловічий монастир, і 27 вересня, в День Воздвиження Хреста Господнього, відбулась перша літургія.

У 2004 році в монастир повернулась ікона Божої Матері «Благоуханний колір», в 2006-му відреставрували храм.

В жовтні 2011 року в обитель повернуто євхаристичний набір, на якому відбувалася божественна літургія до закриття храму в 1962 році. Цей набір зберіг протоієрей Всеволод Страшевський, що служив в Ізмаїльському Свято-Покровському кафедральному соборі в 1961 – 1966 роках.

У 2012 році феодосійським іконописцем Михайлом Адлером написані 8 нових ікон для кіотів у храмі.

В 2014 році завершено розпис трапезної. Настінні ікони, серед яких є образи усіх святих покровителів братії обителі, написав відомий на міжнародному рівні ізмаїльський художник та іконописець Іван Шишман.

15 листопада 2015 року відбулась хіротонія архімандрита Сергія (Михайленко) в єпископа Болградського, вікарія Одеської єпархії, із збереженням посади намісника монастиря.

У монастирському храмі знаходяться особливо шановані святині: чудотворний образ Божої Матері «Благоуханний Колір»; написаний два роки тому на Святій горі Афон образ Божої Матері “Всецариця”, сімейна ікона святих царствених мучеників – образ Божої Матері, іменований «Федорівська»; ікона Божої Матері «Всіх скорботних Радість»; ікона покровителів сімейного вогнища мучеників Гурія, Самона і Авіва; 2 ковчега з частками мощей святих угодників Божих та інші святині.

Ізмаїльський судноремонтний завод, Свято-Константино-Еленинский монастырь, Свято-Костянтино-Єленінський монастир, Измаил, Ізмаїл, купол,Измаильский судоремонтный завод

…Територія монастиря постійно облаштовується. Так, стараннями насельників обителі створено «куточок для душі» – ставок, на фоні якого люблять фотографуватись молодята.

– Незважаючи на жодні зовнішні труднощі, з допомогою Божою обитель наша продовжує облаштовуватись. Новий купол, який з’явився завдяки допомозі благодійників нашої обителі та виготовлений майстрами Ізмаїльського судноремзавода, піднімуть на будівлю каплиці після виготовлення хреста, який вже в роботі, – повідомив намісник обителі, благочинний храмів Ізмаїльського округу, єпископ Болградський Сергій вікарій Одеської єпархії.

Нагадаємо, раніше вихованці СК «Саторі» (Ізмаїльський район, с.Ларжанка) гідно представили Одеську область у Вінниці в фіналі Кубка області з ушу саньда серед дітей, юнаків та дорослих.

 

Також цікаве

Більше:Новини