Зима — це сувора пора року, яку ми відчуваємо тут, в тилу. А що ж тоді казати про бійців, які на фронті сидять в окопах, у болоті, під обстрілами, і не мають можливості ні помитися, ні попрати одяг чи просушити його? Тому коли до Благодійного фонду Урбанських “Придунав’я” надійшов запит облаштувати баню на колесах, працівники Фонду одразу доклали максимум зусиль, щоб бажання військового задовольнити у найкоротші терміни. Тим більше, що до Фонду звернувся боєць з позивним “ДД”, виходець із села Кам’янка Саф’янівської громади, який служить у десантно-штурмовій роті.
Військові мали платформу, на яку був наварений метал у виді решітки. І вони хотіли зробити собі за допомогою цієї конструкції баню. Платформа була нормальна, а ось з решіткою треба було щось робити. Тому було вирішено всю цю конструкцію притягти до судноремонтників, які її переробили. Майстри зробили довшим дишель, бо він був настільки коротким, що платформа не поверталася. Заново зварену решітку обшили ззовні металом, зсередини обшили листами OSB та утеплили, поклавши між шарами обшивки зимовий пінопласт.
Що стосується інтер’єру бані, то встановили чан з водою на 300 літрів. До нього вварили буржуйку, яка буде підігрівати воду в чані. Спочатку планували встановити бойлер, але військові відмовилися, бо в тих польових умовах, де вони живуть, краще не генератором користуватися, а закинути дрова і мати можливість помитися в гарячій воді. А для холодної води встановили бак з водою на 350 літрів.
Окрім того, встановили сушку та пралку. І для них вивели окремий бак з водою. Майстри провели електрику в баню, зробили електричну розводку. Тобто, коли у бійців буде можливість під’єднатися до світла, вони зможуть попрати свої речі й висушити їх. Але й без світла у хлопців буде можливість помитися, закинувши дрова до буржуйки.
Зараз бійці, до яких поїхала баня на колесах, знаходяться на Донецькому напрямку і там прийшли холоди. Але хлопці уже мають можливість помитися у людських умовах та попрати одяг і навіть просушити його завдяки вмілим рукам наших судноремонтників та за фінансової підтримки БФ Урбанських “Придунав’я”.
А загалом у Фонду з 88-м батальйоном давні приятельські стосунки. Адже батальйон дислокується у Болграді й в ньому служить багато вихідців з нашого регіону. Тому й не дивно, що батальйон чого тільки не отримував від Фонду: і “мавіки”, і fpv-дрони. Коли бійці знаходилися в Кринках, то, за словами військових, половина отриманих дронів була від БФ Урбанських “Придунав’я”. Окрім того, ми передали багато різних засобів зв’язку, рацій. Ще на початку війни передали автобус Icarus, велику кількість пікапів. До того ж ми продовжуємо технічний супровід переданих бійцям автівок — ремонтуємо пошкоджені автівки, замінюємо запчастини, які виходять з ладу, Наприклад, слабке місце у сучасних автівках це форсунки, які через неякісне паливо постійно забиваються.
Друзі, це буде одинадцята зима, коли наші бійці у мороз, сніг і в багнюці боронять країну. Це буде одинадцята зима, коли наші хлопці й дівчата в надлюдських умовах виборюють нам кожен мирний день під українським стягом. Часи, коли достатньо просто бути вдячним військовим, закінчилися. Військовим потрібна постійна допомога тилу, особливо в суворі зимові дні й ночі. Тільки разом ми вистоїмо перед ворожою навалою.
Слава Україні і її Героям!
